Альтернатива інтернатам
Патронатна сім’я - це про те, щоб дитина не залишалася сам на сам із бідою. У момент, коли складні життєві обставини негативно впливають на життя та здоров’я дитини, важливим є її безпека, збереження сімейного середовища. Саме патронатна сім’я дає дитині тимчасовий дім - із турботою, увагою та відчуттям стабільності, яких вона так потребує в кризовий період.
Сьогодні в Полонській громаді вже функціонують дві патронатні сім’ї, у яких перебувають троє дітей, що опинилися в складних життєвих обставинах. Для них це не інституція і не формальний догляд, а живий простір безпеки. Водночас Полонська громада є великою, а отже, потреба в нових патронатних сім’ях залишається актуальною. Адже кожна така родина - це шанс для дитини залишитися в сімейному середовищі, уникнувши травматичного досвіду інтернатів.
На час перебування дітей у патронатних сім’ях їхні батьки отримують можливість подолати складні життєві обставини, скористатися підтримкою фахівців і відновити спроможність піклуватися про власних дітей. Головна мета патронатної сім’ї - не розірвати родинні зв’язки, а зберегти їх і допомогти дитині пережити цей складний етап із найменшими втратами.
Час, який дається батькам
Перебування дитини в патронатній сім’ї - це не вирок для батьків і не розрив родинних зв’язків. Це час, коли дорослі можуть зосередитися на подоланні складних життєвих обставин, які призвели до кризової ситуації. У цей період із родиною працюють фахівці, надаючи необхідну підтримку, допомагаючи знайти вихід і відновити здатність піклуватися про власну дитину. Головна мета - не відібрати, а дати час створити умови, за яких дитина зможе повернутися додому в безпечне, стабільне середовище.
Люди, які беруть відповідальність
Патронатна сім’я - це завжди усвідомлений вибір. Це родина, яка пройшовши спеціальне навчання, бере на себе відповідальність за дитину в найскладніший період її життя. Це не разова допомога, а професійна діяльність у соціальній сфері своєї громади, з чіткими обов’язками та державною підтримкою.
Патронатні вихователі не замінюють батьків назавжди, але стають для дитини опорою тоді, коли вона цього найбільше потребує. Вони створюють безпечне середовище, у якому дитина може жити, відновлюватися й чекати на подальше рішення щодо свого майбутнього.
Громада не відвертається
Для громади патронатні сім’ї - це прояв відповідальності й зрілості. Це спосіб не відправляти дитину далеко від дому, а залишити її у знайомому соціальному просторі - поряд зі школою, лікарнею, звичним оточенням. Так громада зберігає не лише конкретну дитину, а й її майбутнє. Кожна патронатна сім’я - це шанс, що дитинство не буде зламане.
Чому патронатні сім’ї потрібні сьогодні?
Розвиток патронатних сімей - це шлях відмови від інтернатної системи, яка не здатна дати дитині головного - відчуття дому. Навіть короткотривале перебування в інституційних закладах часто залишає глибокі психологічні рани. Натомість патронатна сім’я дає дитині можливість залишатися дитиною - у родині, з турботою і увагою. Саме тому патронатні сім’ї є найкращою альтернативою інтернатам. Вони допомагають не втрачати зв’язок із біологічною родиною, дають дитині шанс на здорове майбутнє і роблять суспільство людянішим.
Тимчасовість, що рятує
Діти, які потрапляють у патронатні сім’ї, проживають там тимчасово - зазвичай від трьох до шести місяців. В умовах воєнного стану цей період може бути довшим, якщо батьки перебувають на тимчасово окупованих територіях, у зоні бойових дій або якщо суд розглядає справи, пов’язані з батьківськими правами. Але навіть ця тимчасовість має величезне значення. Бо іноді кілька місяців у сімейному середовищі здатні зберегти дитині віру в людей і в життя.
Хто може стати патронатним вихователем?
Патронатним вихователем може стати повнолітня, дієздатна людина, яка усвідомлено готова взяти на себе цю відповідальну роль на професійній основі. Це рішення не про спонтанний порив, а про внутрішню готовність тимчасово відкрити свій дім для дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах. Важливо, щоб поруч із кандидатом була ще одна повнолітня особа - чоловік або дружина, син чи донька, інший член родини або людина, яка проживає разом із кандидатом на спільній житловій площі. Саме вона стає помічником патронатного вихователя, проходить навчання разом із ним і допомагає у щоденному догляді за дитиною. Якщо такої людини немає, у пошуку помічника допомагає служба у справах дітей.
Патронатний вихователь - це не людина, яка діє наодинці. Це спільна відповідальність, де важлива згода всіх членів сім’ї. Адже дитина приходить не «в систему», а в дім, де кожен має бути готовий прийняти її присутність. Обов’язковою умовою є наявність належних житлово-побутових умов. Йдеться про житло - власне або орендоване, з базовими побутовими зручностями, де можна забезпечити дитині гідне та комфортне проживання, навчання та розвиток. Стан здоров’я майбутнього вихователя має дозволяти повноцінно доглядати за дитиною, а відсутність судимості є принциповою вимогою.
Патронатним вихователем може бути й фізична особа-підприємець. Головне - готовність працювати в соціальній сфері професійно, відповідально та відкрито. Для цього кандидат збирає необхідний пакет документів, проходить спеціальне навчання за програмою підготовки патронатних вихователів та отримує рекомендацію за його результатами.
Сім’я патронатного вихователя - це простір, у якому всі рішення ухвалюються свідомо й спільно. Адже дитина, яка тимчасово приходить у цю родину, потребує не лише даху над головою, а й прийняття, стабільності та людського тепла.
Хто не може стати патронатним вихователем?
Патронатна сім’я - це передусім про безпеку дитини, тому держава чітко визначає коло осіб, які не можуть брати на себе таку відповідальність. Йдеться не про недовіру, а про захист інтересів дитини, яка вже пережила складний життєвий досвід.
Не можуть бути кандидатами у патронатні вихователі люди, які виховують власних дітей віком до трьох років, а також сім’ї, де є дитина з інвалідністю підгрупи А або дитина з тяжкими захворюваннями. У таких випадках ресурси родини мають бути зосереджені передусім на власних дітях.
Патронатним вихователем не може стати особа, яка вже виконує функції опікуна, піклувальника, прийомного батька чи матері або батька-вихователя, адже поєднання цих форм сімейного влаштування не допускається.
Також виключається можливість участі для осіб, обмежених у дієздатності або визнаних недієздатними, а також тих, кого було позбавлено батьківських прав, якщо такі права не поновлені. Не можуть стати патронатними вихователями і люди, які перебувають на обліку як сім’ї або особи, що самі опинилися в складних життєвих обставинах, або щодо яких ухвалювалися рішення органів опіки чи суду про вилучення дитини.
Важливим критерієм є правова чистота. Кандидатом не може бути особа, яка перебуває під слідством, має непогашену або не зняту в установленому законом порядку судимість, а також ті, хто був засуджений за злочини проти національної безпеки України, життя і здоров’я людини, її волі, честі та гідності, статевої свободи й недоторканості, громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів чи за інші тяжкі кримінальні правопорушення.
Не можуть бути патронатними вихователями і ті, хто раніше вже брав участь у формах сімейного влаштування дітей, але з їхньої вини усиновлення було скасоване, діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу припинена чи договір про патронат над дитиною було розірвано.
Окремо враховується стан здоров’я. До патронатного виховання не допускаються особи з психічними розладами, зокрема спричиненими вживанням психоактивних речовин, ті, хто зловживає алкоголем або наркотичними засобами, страждає на захворювання з переліку, затвердженого Міністерством охорони здоров’я, або за станом здоров’я потребує постійного стороннього догляду.
Не можуть претендувати на цю роль і люди, які перебувають на профілактичному обліку в органах Національної поліції як кривдники, а також ті, до кого застосовувалися адміністративні стягнення за вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі.
І нарешті, незалежно від формальних критеріїв, не можуть бути кандидатами всі ті, чиї інтереси - з будь-яких причин — суперечать інтересам дитини. Адже в центрі патронатної сім’ї завжди має залишатися саме дитина, її безпека, гідність і право на захищене дитинство.
Діти, які можуть бути влаштовані до патронатної сім’ї
До патронатної сім’ї потрапляють діти, життя яких у певний момент опинилося під загрозою - фізичною, психологічною або соціальною. Йдеться про дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують негайного сімейного захисту, адже ці обставини вже негативно впливають або можуть вплинути на їхнє здоров’я, розвиток і безпеку.
Найчастіше це діти, які залишилися без батьківського піклування. Вони можуть перебувати в закладах охорони здоров’я, у центрах соціально-психологічної реабілітації, бути тимчасово влаштованими до інших сімей або ж перебувати в інституційних закладах догляду та виховання. Також до патронатної сім’ї можуть бути влаштовані діти, які вже проходили через інші форми сімейного виховання, але з різних причин потребують нового безпечного середовища.
Окремої уваги потребують малолітні та неповнолітні вагітні дівчата або юні породіллі з немовлятами, які залишилися без батьківського піклування чи опинилися в складних життєвих обставинах. Для них патронатна сім’я часто стає єдиним шансом пройти цей непростий період у підтримуючому, людяному середовищі.
Важливим принципом є збереження родинних зв’язків. Саме тому до патронатної сім’ї одночасно влаштовуються лише ті діти, які виховувалися в одній сім’ї або є рідними братами й сестрами. Це правило стосується і тих випадків, коли до патронатного вихователя влаштовуються брати чи сестри дитини, яка вже перебуває в цій сім’ї. Такий підхід дозволяє дітям не втрачати одне одного у складний період життя.
Кількість дітей, які можуть одночасно проживати в патронатній сім’ї, визначається не формально, а з урахуванням реальних можливостей родини. Беруться до уваги житлові умови, спроможність забезпечити кожній дитині належний догляд, виховання та реабілітацію. Усі ці умови фіксуються в договорі про запровадження патронатної сім’ї.
В умовах надзвичайного або воєнного стану держава допускає певну гнучкість. За необхідності та за згодою патронатного вихователя до однієї сім’ї можуть бути влаштовані діти, які не є рідними братами чи сестрами або не виховувалися раніше разом. При цьому враховуються житлові можливості сім’ї, а загальна кількість таких дітей не може перевищувати п’яти осіб. Це рішення ухвалюється винятково з міркувань безпеки й захисту дітей.
Строк перебування дитини в патронатній сім’ї визначає служба у справах дітей, зважаючи на конкретні обставини, зокрема умови надзвичайного чи воєнного стану. Саме вона готує відповідний проєкт розпорядження голови громади, щоб кожне рішення було виваженим, законним і максимально орієнтованим на інтереси дитини.
Куди звернутися по консультацію?
В разі виникнення додаткових запитань фахівці служби у справах дітей виконавчого комітету Полонської територіальної громади допоможуть зорієнтуватися в питаннях створення патронатної сім’ї та надати фахову консультацію.
За консультацією звертайтеся за адресою: Хмельницька область, м. Полонне, вул. Лесі Українки, буд. 114.
