Полонне напередодні першої Світової війни

Полонне напередодні першої світової війни — це звичайне провінціальне містечко дореволюційної Росії. У центрі його красувалися кам’яні будинки місцевої знаті — поміщика, власників підприємств, купців, духовенства. Бідняцькі маси тіснилися у невеликих приземкуватих хатах. У 1911 році тут налічувалося 1673 двори (в т.ч. 795 селянських), де проживало 13 386 чоловік. Вулиці не мали освітлення. Забудова велася безсистемно.

Населення обслуговували 3 лікарі та 4 акушерки. Трудящим здебільшого доводилося звертатися до бабок-знахарок, які «лікували» замовляннями та підкурюванням.

Освіта і культура в Полонному розвивалися повільно. Перший навчальний заклад — однокласне училище - відкрито 1803 року. З 1865 року тут почала працювати парафіяльна школа, з 1877-го — двокласне училище. Напередодні першої Світової війни відкрито вище початкове училище, залізничну школу; в усіх цих закладах навчалося близько 700 учнів, що становило менше половини дітей шкільного віку. На території міста діяло понад 10 культових установ, у т.ч. один з найбільших на Волині костел, збудований 1607 року на високому місці, поруч з фортецею. Ця красива споруда збереглася до наших днів, оберігається законом як пам’ятка архітектури.