A A A K K K
для людей із порушенням зору
Виконавчий комітет
Полонської міської ради територіальної громади
Хмельницька область, Шепетівський район
Офіційний сайт
40220859@mail.gov.ua
тел: 2-01-40; 0979110328

Річка Хомора

Хомора - річка в Україні, на південному сході Волині, в межах Хмельницької та Житомирської областей. Ліва притока Случі (басейн Прип'яті).

 

Опис

Довжина 114 км. Площа водозбірного басейну 1 465 км2. Похил річки 0,73 м/км. Долина коритоподібна, від витоку до смт.Грицева широка і заболочена, а далі врізається у кристалічні породи і вужчає, стає місцями порожистою. Заплава двостороння, подекуди заболочена. Річище помірно звивисте, завширшки у верхів'ї 5—8 м, у нижній течії 20—25 м. Живлення мішане з переважанням снігового. Замерзає у грудні, скресає у березні. Середня витрата води 5,01 м3/с. На річці споруджено водосховища, численні ставки. Використовується на технічне водопостачання, ставкове рибництво.

 

Розташування

Хомора бере початок в балці біля села Кузьминці. Тече переважно на північний схід територією Теофіпольського, Красилівського, Ізяславського, Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області та Баранівського району Житомирської області. Впадає у річку Случ поблизу села Марківка Житомирської області.

 

Населені пункти

На річці розташовані: місто Полонне, смт Гриців, Понінка, Першотравенськ, села Ліщани, Сульжин, Микулин, Новолабунь, Велика Березна, Новоселиця, Глибочок, Марківка, та інші. Хомора забезпечує водою Полонне й Понінку завдяки Гамарнянському водосховищу, що розташоване на ній.

 

Фауна

У Хоморі та її притоках водяться коропи, карасі, плітки, в'язі, краснопірки, пічкурі, лини, верховодки, лящі, в'юни, соми, окуні, щуки та йоржі. В ставки по річці запущені товстолобики та білі амури, однак у таких природних умовах ці види самостійно розмножуватись не можуть і існують тут лише за допомогою людини. Земноводних водно-болотного зооценозу Похомор'я представляють: озерна жаба, жаба ставкова, жаба гостроморда, жаба трав'яна, кумка червоночерева, квакша, ропуха зелена, ропуха сіра, тритон звичайний та тритон гребінчастий. Плазуни рідкісні, представлені вужем звичайним, подекуди трапляються болотяні черепахи та водяні вужі. В нижній течії Хомори, на північ від Полонного, трапляються ящірки живородні і ящірки зелені. До фонових видів птаства відносяться чирянки — велика та мала, річкові качки (найчисельніший — крижень) та чайки. В останні роки все частіше трапляється лебідь-шипун. З ряду лелекоподібних часті лелеки білі, чаплі сірі, бачили чепуру велику. Поблизу притоки Хомори Дружні, на території ландшафтного парку «Мальованка» гніздиться червонокнижний вид — лелека чорний. Весною та восени регулярні перелітні гуси, гоголі та ін. До характерних водних ссавців належать: водяна полівка, кутора звичайна, ондатра, річкова видра. В нижній течії Хомори і притоках зустрічаються бобри.

 

Природоохоронні території

На схід від центральної садиби с. Ліщани Ізяславського району лежить гідрологічний заказник місцевого значення «Хоморські заплави» загальною площею 211,2 га.

Геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Хоморські граніти», що розташована в самому центрі смт.Гриців.

У місці впадіння річки Скрипівки в Хомору, та в заплаві Хомори на південний захід від с.Велика Березна, розміщений орнітологічний заказник місцевого значення «Великоберезнянський» площею 500 га.

У місті Полонному, в районі залізничного мосту, прямо на річці розташована геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Кордієрито-гранатові граніти».

Нижче за течією, в межах смт.Понінка, розташована «Завадська гора», комплексна пам'ятка природи місцевого значення.

На правому березі Хомори розміщені Великоновоселицький парк та Полонський парк: обидва — пам'ятки садово-паркового мистецтва державного значення.

По лівій притоці Хомори, Дружні, розташований регіональний ландшафтний парк «Мальованка».

 

Туристичне Похомор'я

Цікавий пішохідний чи водний маршрут доцільно почати в Грицеві, далі вниз за течією річки до Лабуня, колишнього містечка з багатою історією та околицями, наче створеними для бівуаків. Далі через Велику Березну до Новоселиці, де річка проходить через Великоновоселицький парк, пам'ятку природи державного значення. Завершити похід найкраще в Полонському парку поблизу автостанції або біля костелу Святої Анни в старій частині міста. При бажанні маршрут водної подорожі можна продовжити через Понінку до місця впадіння Хомори в Случ, поблизу Першотравенська на Житомирщині.

 

Історія

«Град Полонний в лузі Хоморськім» — так описували розташування міста в літописах. В «лузі Хоморськім» у 1234 році Данило Галицький наздогнав і розбив військо белзького князя Олександра. «Данило, довідавшись, вийшов на нього з Галича, догнав його в Полоному, і схопили його в лузі Хоморському.»- відмічає «Літопис руський». Інша згадка того ж літопису: «У рік 1235. У той же час прийшли галичани на Каменець і всі болохівські князі з ними. І спустошили вони по Хомору, і пішли до Каменця». Фактично, по Хоморі у XIII ст. пролягало порубіжжя Галицько-Волинського князівства та Болохівської землі. Полонне та Микулин були порубіжними містами Галицько-Волинського князівства на Хоморі. А Микола Гоголь в повісті «Тарас Бульба» так пишсав про козацько-польські бої на Хоморі: "…перетопив він у невеликій річці найкращу частину війська свого, як облягли його в невеличкім містечку Полоннім грізні козацькі полки…".

Тут же, в містечку Лабуні, в 1596 році, півтора місяця знаходився зі своїми козаками Северин Наливайко, користуючись підтримкою місцевого населення.

В часи Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького в містах Похомор'я були створені козацькі сотні, зокрема Полонська, Лабунська, Грицівська та Сульжинецька, які входили до Волинського козачого полку. У 1648, 1649, 1651 1653 та 1657 роках поляки та українці вели жорстокі бої за панування в Похомор'ї, «нічийній» території між Случчю та Горинню.

Влітку 1919 року тут сталися бої між армією УНР і більшовиками, внаслідок яких Новолабунь і Полонне були визволені Українськими Січовими Стрільцями.

 

Перекази та легенди

За твердженням краєзнавців, назва «Хомора» бере свій початок з легенди про злого полянського духа «Хо», який морив (топив) людей. Припускається, що від слів «Хо» і «мор» пішла назва річки.

До нинішнього часу відомий переказ про церкву, яка в одному з сіл перейшла річку. Насправді  -відбулася зміна річкою свого річища і церква опинилася на протилежному березі.

Інший переказ розповідає про те, що жила колись в Полонному дівчина Йоганна Тушинська. Батько її був шевцем, рано помер і залишив дружину з дочкою в старенькій хатині, що стояла недалеко від Хомори. Коли в неділю шістнадцятирічна Йоганна з дівчатами гуляла по валу, до дівчат підійшов офіцер кавалерійської військової частини, що стояла в Полонному на Гамарні. Йому приглянулася Йоганна. Він почав приходити на берег Хомори щонеділі. Зустрічі продовжувались кілька місяців. Але на шляху до одруження закоханих стояла церква, соціальна нерівність та національна недовіра. Проти їх щастя виступали батьки обох сімей. Полковник Білокопитов, який служив у Новограді-Волинському, відізвав туди свого сина. Мати Йоганни в цей час влаштувала заручини доньки з іншим. Почувши про це, Петро соколом прилетів у Полонне. Викликав Йоганну з хати. Пішли на берег Хомори на таємне побачення. Довго гуляли закохані, милувалися чудовим виглядом містечка, що розкинулось внизу на рівнині. Щоб ніколи більш не розлучитись з коханим, Йоганна обвила його шию своєю пишною довгою косою і так, обійнявшись, вони кинулися вдвох з високого урвища в холодні хвилі Хомори. На місці побачення батько Петра побудував склеп, де поклали поруч домовини Петра і Йоганни, а на могилі поставили пам'ятник і викарбували на ньому такі слова: "Петр Белокопытов и Иоганна Тушинская, два благороднейших существа, жертвы общественных предрассудков, геройски покончили жизнь свою 1849 г. 9 июля. Будешь помнить благородный поступок их, если узнаешь силу любви".

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь