A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Виконавчий комітет Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади
Хмельницька область, Полонський район
Офіційний сайт

Полонські "Ромео та Джульєтта"

Стоїть у Полонному на Малих Бортниках (Старе місто), біля крутих берегів Хомори пам'ятник-обеліск.

Жила колись в Полонному дівчина Йоганна Тушинська.Батько її був шевцем, рано помер і залишив дружину з дочкою в старенькій хатині, що стояла недалеко від Хомори. Хоч в нестатках проходили дитячі роки Йоганни, але виросла вона красивою дівчиною, зі струнким станом та довгою косою.

Коли в неділю шістнадцятирічна Йоганна з дівчатами гуляла по валу, на неї звертали увагу всі перехожі. Одного разу до дівчат підійшов офіцер кавалерійської військової частини, що стояла в Полонному на Гамарні. Йому приглянулася Йоганна. Він почав приходити на берег Хомори щонеділі, щоб побачити дівчину, яку покохав по-справжньому. Йоганна відповіла йому взаємністю. Зустрічі продовжувались кілька місяців.

Але на шляху до одруження закоханих стояла церква, соціальна нерівність та національна недовіра. Адже 25-річний Петро був росіянин, син полковника, дворянин, а Йоганна - католичка, дочка простого міщанина-шевця. Проти їх щастя виступали батьки обох сімей.

Полковник Білокопитов, який служив у Новограді-Волинському, відізвав туди свого сина. Мати Йоганни в цей час влаштувала заручини доньки з іншим. Почувши про це, Петро соколом прилетів у Полонне. Викликав Йоганну з хати. Пішли на берег Хомори на останнє таємне побачення. Довго гуляли закохані, милувалися чудовим виглядом містечка, що розкинулось внизу на рівнині. Щоб ніколи більш не розлучитись з коханим, Йоганна обвила його шию своєю пишною довгою косою і так, обійнявшись, вони кинулися вдвох з високого урвища в холодні хвилі Хомори.

Церква заборонила ховати утоплеників на цвинтарі. На місці побачення батько Петра побудував склеп, де поклали поруч домовини Петра і Йоганни, а на могилі поставили пам'ятник і викарбували на ньому такі слова: "Петр Белокопытов и Иоганна Тушинская, два благороднейших существа, жертвы общественных предрассудков, геройски покончили жизнь свою 1849 г. 9 июля. Будешь помнить благородный поступок их, если узнаешь силу любви".

Можливо, саме ця історія надихнула Лесю Українку на написання легендарної "Лісової пісні".

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь