Боргова розписка: як себе убезпечити?
Питання щодо боргових розписок є досить розповсюдженими. Адже кожен в своєму житті позичав кошти або брав у борг. Добре, якщо це мала сума, яку сусід просить позичити до зарплати. Але є такі ситуації, коли сума позики чимала, а сторони навіть не укладають письмовий договір, обмежуючись усною домовленістю. Цьому можуть слугувати такі фактори як довіра до позичальника, або родинні чи дружні зв’язки. Але частіше – це небажання заглиблюватися в юридичні тонкощі процедури оформлення позики. Як убезпечити себе від неповернення боргу, або несвоєчасного повернення? Як правильно оформити передачу коштів? Що потрібно писати в борговій розписці? Чи потрібно завіряти дані дії нотаріально?
Законодавством визначено, що договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Розписка – це документ, який підтверджує передачу й одержання грошей, матеріальних цінностей, документів тощо від установи чи приватної особи.
Якщо ви вирішили надати в борг грошові кошти, або ж отримати їх, дані дії та умови повернення позиченого варто викласти в договорі позики і додатково підтвердити написаною позичальником борговою розпискою.
Звичайно, можна і в усному порядку позичити грошові кошти, заручившись твердою обіцянкою позичальника про їх повернення. Проте в разі недотримання строків чи взагалі факту їх неповернення, особа, яка надає грошові кошти – позикодавець, залишається тільки з тими самими обіцянками. На жаль, без дотриманої письмової форми здійсненого правочину – факту передання грошових коштів та порядку їх повернення, позичальнику навіть у судовому порядку практично неможливо довести дійсність передачі коштів без достатніх доказів, тобто договору, або ж розписки позичальника.
Щоб уникнути неприємних ситуацій під час позичання чи повернення коштів, законодавством визначена письмова форма правочину.
Отож, перший етап, як в інтересах позикодавця так і позичальника – потрібно укладати договір позики тільки в письмовій формі та на підтвердження його укладання видавати розписку, написану позичальником.
Чи достатньо тільки боргової розписки позичальника? Достатньо. Але для правильного оформлення подібного роду правочину, потрібно здійснити обидва варіанта (і договір, і розписка), які і будуть достатнім доказом засвідчення правочину.
Варто наголосити, що боргова розписка сама по собі не є договором позики – це лише підтвердження такого договору, який був укладений між сторонами.
При написанні розписки варто виокремити основні реквізити, які обов’язково потрібно зазначати:
- дата та місце складання;
- прізвище, ім’я та по батькові позичальника, його паспортні дані та місце проживання (фактичного проживання), ID код;
- прізвище, ім’я та по батькові позикодавця, його місце проживання і паспортні дані;
- боргова сума (точна сума і валюта) (варто визначити, як цифрами так і прописом);
- конкретну дату, коли борг повинен бути повернутий;
- підписи сторін;
- прізвище, ім’я та по батькові свідків (щонайменше 2-х) їх паспортні дані та місце проживання (та фактичного проживання), підписи.
Договір позики доцільніше підготувати в друкованому вигляді з фіксацією моментів щодо повернення суми боргу, та відсотків за користування коштами, якщо вони встановлені.
Розписку варто писати від руки саме позичальником, адже в разі настання судового процесу автора написаного можна ідентифікувати за допомогою почеркознавчої експертизи. Якщо за домовленістю між позикодавцем і позичальником суми коштів будуть встановлені відсотки за користування коштами, їх потрібно чітко конкретизувати. Наприклад 1% від загальної суми позики за кожний місяць прострочення, чи за кожний день прострочення і т. д. Якщо відсотки не встановлені, законодавством забезпечено обов’язковий розмір, який позикодавець в будь-якому випадку має право на отримання від суми позики та штрафні санкції у разі невиконання зобов’язання. Важливо зазначити не лише про те, що позичальник взяв певну суму грошей, а й те, що
він зобов’язується її повернути. Лише в цьому випадку буде вважатися наявне зобов’язання і підстава для позову. За законодавством боржник зобов’язаний повернути суму боргу не пізніше дати, вказаної в договорі позики. У разі прострочення, боржник зобов’язаний повернути борг з урахуванням індексу інфляції.
Якщо грошові кошти позичаються у валюті, то варто визначити в якій саме та за яким курсом (станом на дату надання). Визначте, що повернення повинно бути виконано у валюті в якій позичалися кошти з умовою інфляції або ж встановленим курсом (станом на дату повернення). Адже знецінення грошових коштів це природній процес.
Якщо у договорі позики чи у розписці не визначена кінцева дата повернення грошових коштів, позичальник повинен повернути їх протягом 30 днів з моменту пред’явлення вимоги від позикодавця. В момент повернення позичальником грошових коштів, йому обов’язково потрібно забрати боргову розписку, яку він писав при отриманні грошових коштів.
Чи потрібно нотаріально завіряти боргову розписку чи договір позики?
Боргова розписка не відноситься до обов’язкових видів договорів, що підлягають нотаріальному посвідченню. Тобто, нотаріальне посвідчення угоди по розписці – справа суто добровільна.
Нотаріально посвідчений договір позики має деяку перевагу у разі порушення боржником умов договору. Так, при порушенні боржником строків повернення, за нотаріально посвідченим договором позики, кредитор має право звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого запису, який має силу виконавчого документа, який, у свою чергу, минаючи судову процедуру стягнення заборгованості за договором, може бути переданий безпосередньо державній виконавчій службі для примусового виконання. Але у такому випадку, ваші витрати знову зростуть на все ті ж послуги нотаріуса, державне мито/адміністративний збір і т. д. При цьому всі ці витрати доведеться здійснити задовго до отримання всієї суми заборгованості.
Але за умови грамотного оформлення документів, достатнім буде написання самого договору позики та боргової розписки позичальником без нотаріального посвідчення.
