Трудові відносини в умовах воєнногог стану
Якщо працівники не мають можливості дістатися до робочого місця та специфіка роботи передбачає можливість виконання робочих обов’язків у віддаленому режимі, роботодавець може перевести їх на дистанційну роботу.
Якщо дистанційна праця неможлива, доцільно оформити щорічну або соціальну відпустку. Працівник може піти також на необмежений період у відпустку без збереження заробітної платні.
Варто враховувати:
відпустка за власний рахунок надається за згодою сторін з ініціативи працівника. Примусове відправлення працівників роботодавцем вважається порушенням трудового законодавства (стаття 172 Кримінального кодексу України);
перебування у такій відпустці не включається до 15 календарних днів, передбачених законом, оскільки до 31 березня 2022 року діє карантин, запроваджений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Якщо дистанційна праця неможлива і працівник не згоден на оформлення відпустки, може бути оформлений простій.
Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Якщо працівника було мобілізовано, за ним закріплюються місце роботи та посада, а також зберігається його середній заробіток.
Роботодавець після отримання відповідних підтверджуючих документів має видати наказ про увільнення працівника від роботи зі збереженням середнього заробітку, місця роботи та посади.
Аналогічно робоче місце або посада зберігається за працівниками, яких залучено до суспільно корисних робіт. Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт та питання їхнього соціального захисту з урахуванням вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначаються Кабінетом Міністрів України.
Якщо зв’язок із працівником втрачено, роботодавцю рекомендовано табелювати його відсутність кодом «НЗ» («відсутність з нез’ясованих причин»). Після з’ясування обставин та виявлення, що причини були поважні, можна скорегувати табель кодом «І» («інші причини неявки»).
За інформацією сектору «Полонське бюро правової допомоги»
