ГУ ДПС у Хмельницькій області інформує
Декларувати можна ті активи, які перевищують передбачені законом норми
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування триватиме рік і тому є час розібратися з питаннями, які виникають у громадян. Процедура подання декларацій стосується не всіх платників податків. Хто може подавати декларації розповів виданню «Цензор.НЕТ» в. о. Голови Державної податкової служби України Євген Олейніков.
За його словами, процедура декларування добровільна, та, якщо у громадян немає в ній потреби, ніхто не примушуватиме її проходити. 
«Якщо ви вирішили, то варто порахувати на яку суму. Суму обсягом 400 тис. гривень держава визнає доходами, які ви могли накопичити. При цьому інформація про їх надходження до вас не потрапляла до державних реєстрів. Якщо людина вкладається в цей діапазон, віримо їй на слово», - зазначив Євген Олейніков.
Як повідомив очільник податкової служби, декларувати можна ті активи, які перевищують передбачені законом норми, якщо у платника податків є бажання вийти з тіні. Таке декларування передбачає, що держава визнає, що ці кошти можна легально використовувати, і не ставить запитань, а чи сплачені з них податки. Але ця процедура передбачає, що заявлені активи не вкрадені, не були отримані у якості хабаря, від заборонених видів діяльності.
Інформацію про отримані доходи та сплачені з них податки громадянин має змогу перевірити, подавши запит щодо отримання таких відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків в Електронному кабінеті.
«У нас реєстр доходів кожної особи ведеться з 1995 року. Туди входить усе: і спадщина, і отримана заробітна плата, і самостійно задеклароване. Протягом години в електронному кабінеті платника ви отримаєте у відповідь на свій запит довідку про кожен рік, у якому у вас були доходи. Якщо ви не користуєтеся таким кабінетом принципово, то можете звернутися до центру обслуговування платників податків і протягом трьох днів також таку довідку отримаєте», - запевнив Євген Олейніков.
Право на податкову знижку зберігається до кінця року
Громадяни, що сплачують кошти за здобуття освіти у державних навчальних закладах, можуть отримати компенсацію у вигляді податкової знижки.
З метою використання такого права на податкову знижку у рахунок зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник податків може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення. Для підтвердження цього, подаються такі документи:
- відповідний платіжний та розрахунковий документи – квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача);
- копія договору, в якому обов’язково повинно бути відображено надавача послуг (заклад освіти) та отримувача послуг (здобувача освіти), вартість таких послуг і строк їх оплати.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації про майновий стан і доходи лише реквізити електронного розрахункового документа.
Крім того, для отримання зазначеної вище податкової знижки за навчання існують певні вимоги. Зокрема, обов’язковими є громадянство України та наявність реєстраційного номера облікової картки платника податків, отримувач податкової знижки не має бути приватним підприємцем. Не відшкодовуються додаткові курси та навчання на військовій кафедрі.
Нагадаємо, скористатись правом на податкову знижку ви можете до 31 грудня 2021 року за попередній, 2020 рік. На наступник рік таке право не переноситься.
Контролюючий орган протягом дії карантину має право проводити перевірки ЮО за період, який перевищує 1095 днів
Контролюючий орган має право протягом дії карантину (починаючи з 18 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину), встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), проводити перевірки юридичних осіб, передбачені п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89, якою скорочено дії обмежень на проведення деяких видів перевірок встановлених п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, за період, який перевищує 1095 днів, оскільки строки давності,визначені ст. 102 ПКУ, збільшуються на весь період дії карантину.
Порядок проведення податкових перевірок регулюється главою 8 розд. ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а також розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зокрема, п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. 
Наразі норми ПКУ не передбачають проведення інших перевірок, ніж зазначені у п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ «Перехідні положення» ПКУ.
Водночас положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі – Постанова № 89), яка набрала чинності 09.02.2021, передбачено скорочення строку дії обмежень, встановлених п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:
-тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;
-документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ст. 77 ПКУ;
-документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-IX);
-документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
-документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.
На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ (абзац одинадцятий п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з абзацами першим п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
