A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Виконавчий комітет Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади
Хмельницька область, Шепетівський район
Офіційний сайт
40220859@mail.gov.ua

Головне управління ДПС у Хмельницькій області інформує

Дата: 14.07.2021 15:34
Кількість переглядів: 93

Сезонні або тимчасові робітники

Головне управління ДПС у Хмельницькій області звертає увагу платнимків, що на сьогодні в Україні є чинними (у частині, що не суперечить Конституції України та законодавству України) Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.1974 № 310-ІХ «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» в редакції від 04.04.1991 та Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.1974 № 311-ІХ «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» в редакції від 04.04.1991. 

Відповідно до норм Указу № 310 сезонними вважаються працівники, що виконують сезонні роботи – роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не увесь рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців. Перелік сезонних робіт наведений у Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 року   № 278 зі змінами.

Нормами Указу № 311 встановлено, що тимчасовими вважаються працівники, які прийняті на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їх місце роботи (посада), – до чотирьох місяців. 

Звертаємо увагу, що на сезонних та тимчасових працівників розповсюджуються умови і положення, передбачені Правилами трудового розпорядку та колективного договору, що діють на підприємстві (тривалість робочого часу і відпочинку, оплата праці, матеріальне стимулювання, умови і охорона праці тощо). Оформлюють тимчасових, сезонних працівників у загальному порядку: працівник пише заяву, на підставі заяви видається наказ про прийняття на роботу і робиться запис до трудової книжки. Увага! У наказі або розпорядженні про прийняття на роботу має бути зазначено, що працівник приймається на сезонну або тимчасову роботу, вказується строк, а працівника ознайомлюють під підпис. Разом з тим, роботодавець зобов’язаний повідомити орган ДПС про прийняття працівника на роботу до початку роботи працівника.


Актуальна інформація для нотаріусів

ДПС інформує, що нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розділом ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені ним протягом звітного кварталу договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію про ціну таких договорів та розмір сплаченого податку у розрізі кожного договору. Норми визначені п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 ПКУ.

Стосовно помічників (консультантів) приватного нотаріуса або інших працівників, які перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, такий нотаріус є податковим агентом та зобов’язаний подавати до контролюючого органу за основним місцем обліку (своїм місцем проживання) Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок), з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Приватний нотаріус як самозайнята особа зобов’язаний стати на облік (зареєструватись) у контролюючому органі за місцем свого постійного проживання та подавати до 01 травня року, що настає за звітним до такого органу річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року. З урахуванням положень ст. 63, ст. 65 розділу II та п. 6.8 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями приватний нотаріус підлягає взяттю на облік в контролюючих органах: 

- за місцем проживання, якщо місце проживання (реєстрації відповідно до паспортного документа) та місце розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (відповідно до реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності) знаходяться на території однієї адміністративно-територіальної одиниці;

- за місцем проживання (основне місце обліку) та місцем розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (неосновне місце обліку), тобто якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то нотаріус повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням свого робочого місця. При цьому до контролюючого органу за неосновним місцем обліку приватний нотаріус подає інформацію, перелік якої визначений п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173 та п. 174.4 ст. 174 ПКУ. Інші обов’язки податкового агента та платника податку на доходи фізичних осіб приватний нотаріус виконує за основним місцем обліку.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773), (далі – Порядок) Розрахунок подається до контролюючого органу за основним місцем обліку.

При цьому, нотаріуси за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтва про право на спадщину в порядку, встановленому розділу ІІ Порядку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування. Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку, зокрема, визначено, що у рядку 032 «Кодифікатор адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад» заголовної частини Розрахунку зазначається код Кодифікатора адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за місцезнаходженням платника податку на доходи фізичних осіб або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ.

Крім того, зазначений рядок 032 міститься в додатку 4Д «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, у якому вказується Кодифікатор адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за місцезнаходженням податкового агента або відокремленого підрозділу.

Враховуючи викладене, незважаючи на те, що робоче місце (контора) нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, Розрахунок нотаріус подає до контролюючого органу за основним місцем обліку (місцем проживання). Однак, у такому випадку він подає два окремих Розрахунки з додатками 4ДФ, а саме:

- з інформацією про нараховані доходи найманим працівникам, де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади (за Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад, далі – Кодифікатор) за місцем свого постійного проживання;

- з інформацією про посвідчені договори купівлі-продажу або спадщини (подарунку), де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади за Кодифікатором за місцезнаходженням свого робочого місця (контори).


Які обмеження встановлені щодо податкової знижки фізичних осіб?

Головне управління ДПС у Хмельницькій області повідомляє, що обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме:

  • податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника ПДФО, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
  • загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ПКУ; 
  • якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Крім того, підставою для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним роком. Громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2020 року, податкову декларацію можуть подати до контролюючого органу упродовж всього 2021 року.


Переобладнали транспортний засіб: які документи потрібні для податкової знижки

Головне управління ДПС у Хмельницькій області нагадує, що громадяни мають право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень  п п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ними протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові ПДФО, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ). 

Для отримання податкової знижки потрібно подати документи, які підтверджують витрати, понесені для переобладнання транспортного засобу: квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У цих документах обов’язково повинно бути відображено вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання). також необхідно надати сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Порядок переобладнання транспортних засобів, затверджений Постановою КМУ від 21.07.2010 №607, передбачає, що після переобладнання транспортного засобу його власник має звернутись до організації з оцінки відповідності та подати заяву про проведення оцінювання відповідності переобладнаного транспортного засобу правилам, нормативам і стандартам України та вимогам, викладеним у документі про погодження. За результатами такого оцінювання видається:

-  сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) СГ, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з МВС та Мінінфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

- акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.


Хто може сплатити борг за підприємство або ФОП?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором (п. 36.2 ст. 36 ПКУ).

Виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п. 36.4 ст. 36 ПКУ). 

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПКУ або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 ПКУ).

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (п. 38.2 ст. 38 ПКУ).

Відповідно до ст. 19 ПКУ платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків.

Крім цього, згідно з п. 87.7 ст. 87 ПКУ забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення п. 87.7 ст. 87 ПКУ не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.

Враховуючи вищезазначене, сплата податку або збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Разом з тим, відповідно до частини дев’ятої ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, передача платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

Отже, грошове зобов’язання (крім ЄВ) або податковий борг платника податків по податках та зборах може погасити інший суб’єкт господарювання або фізична особа (в тому числі засновник, директор тощо) за умови, що такий суб’єкт господарювання або фізична особа є податковим агентом, або представником платника податку.

Водночас, якщо сума грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків була погашена іншим суб’єктом господарювання (юридичною особою, фізичною особою – підприємцем або фізичною особою), то сплачена сума включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податків, за якого було сплачено грошове зобов’язання або борг.

При цьому нормами чинного законодавства не передбачено відповідальності у разі погашення суми грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків іншим суб’єктом господарювання.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь