COVID у ромських поселеннях – це не лише проблема ромів, це головний біль держави та громади
Представники ромської національної меншини виявилися серед найбільш вразливих і незахищених груп під час поширення коронавірусу. Про це йдеться у соціологічних дослідженнях, звітах міжнародних правозахисних організацій та відомостях від керівників ромських організацій.
Даних щодо кількості уражених коронавірусною інфекцією серед представників ромських громад немає. Наразі відсутня точна інформація й взагалі щодо чисельності цієї національної меншини в Україні. За даними в Україні живе 47,6 тисяч ромів. Однак, за іншими оцінками, їхня кількість удвічі, а то й уп’ятеро більша. Це пояснюється тим, що значна частина ромів не мають документів, відтак ніде офіційно не зареєстровані, або ж через ймовірну дискримінацію вони не бажають визнавати свою національну належність.
Після запровадження карантину переважна більшість (90%) представників ромських громад чули про нього, а 70 % з них були дуже стурбовані через поши-рення коронавірусу. Такі дані соціологічного дослідження, яке проводилося на замовлення міжнародного фонду «Відродження» у Закарпатській, Харківській, Львівській, Одеській та інших областях. 86% респондентів стверджували, що знають, куди можна звернутися для консультації у випадку, якщо відчують симптоми хвороби, проте лише кожен четвертий із опитаних зазначив, що підписав декларацію із сімейним лікарем, відтак, решта, очевидно, є обмеженою у своїх правах на отримання медичної допомоги. 
Найбільш негативні зміни, які відчули на собі роми в період поширення коронавірусу, стосувалися погіршення їхніх соціально-економічних умов. 53% респондентів вважали, що їхній доступ до базових продуктів харчування значно або трохи погіршився, 39% відчули погіршення доступу до гігієнічних засобів, а 34% – до ліків.Три чверті респондентів скаржилися на безробіття. Лише в 24% ромських родин були ті, хто мав роботу. Причому 70% опитаних стверджували, що представники їхньої родини втратили роботу під час карантину.
Результати соцопитування показали, що маски і антисептики і досі залишаються малодоступними захисними засобами для більшості ромських родин, які перебувають у складних життєвих обставинах. А складнощі з працевлаштуванням для ромів пов’язані, на думку експертів, з упередженим ставленням до них з боку суспільства. Це створює перешкоди у пошуку будь-якого підробітку в часи пандемії.
Що найбільше потрібне ромам під час пандемії:
– Маски та антисептики;
– Продукти харчування і засобами захисту для незаможних родин і людей похилого віку;
– Інформація про коронавірус і чіткі приписи, що робити у разі виявлення симптомів хвороби;
– Роз’яснювальна робота із представниками ромської громади про те, як уникати інфікування.
Жінки та чоловіки, які не мають документів, що посвідчують особу, або реєстрації постійного місця проживання, не могли підписати угоди з сімейними лікарями, до яких слід у першу чергу звертатися у разі підозри на наявність COVID-19, йдеться у звіті моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Відсутність документів, що характерно для цілих сімей, призводить до того, що роми позбавлені можливості доступу до формальної зайнятості, а також пенсій та соціального забезпечення, зокрема, допомоги по безробіттю, допомоги малозабезпеченим сім’ям і допомоги сім’ям із дітьми, зазначають правозахисники.
Суспільна упередженість, дискримінації та безкарність за злочини на етнічному ґрунті призводить до того, що на фоні поширення епідемії роми можуть стати об’єктом «мови ворожнечі» (будь-яка комунікація в усній, письмовій або поведінковій формі, яка має ворожий характер або використовує зневажливі чи дискримінаційні формулювання стосовно особи за ознакою її релігійної, національної чи етнічної приналежності).
Які кроки пропонують владі міжнародні правозахисники, щоб усунути негативний вплив пандемії:
– Докласти зусиль для розблокування джерел доходів ромських громад;
– Розробити плани економічного і соціального захисту ромів, враховуючи їхні потреби;
– Забезпечити доставку гуманітарної допомоги до громад;
– Забезпечити представникам ромських поселень доступ до медицини, незалежно від того, чи мають вони документи;
– Підготувати та поширити інструкції про заходи профілактики коронавірусу доступними для ромів мовами.
8 квітня 2021 року головою Полонської міської ради об’єднаної територіальної громади Францом СКРИМСЬКИМ, з нагоди Міжнародного дня ромів який відзначається щорічно - 8 квітня, була проведена робоча зустріч із представником національних меншин від Хмельницької області Сердюченко Г.І. та представниками ромської національності проживаючих на території Полонської громади. Під час зустрічі було розглянуті питання стану освіти, соціального та медичного захисту ромського населення, питання щодо розширення можливостей ромської громади ефективно брати участь у суспільному житті громади.
Особливу увагу міським головою було приділено питанню попередження та запобігання поширенню серед громадян ромської національності на території Полонської громади гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, використання масок, санітарно-гігієнічних засобів та препаратів, суворого дотримання санітарних та протиепідемічних мір безпеки.
Пам’ятка МОЗ про коронавірус (написана на влашському (волоському) діалекті ромської мови)
