Шановні жителі громади!
Багато трагедій пережив український народ, але жахливішого лиха, як Голодомор 1932–1933 років, історія не знає. Голодомор – одна з найстрашніших катастроф в історії людства. За своїм вражаючим масштабом Голодомор можна порівняти тільки з втратами нашого народу від Другої світової війни.
Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців і сучасне покоління. 
Схилімо голови в глибокій жалобі за тими людьми, які загинули голодною смертю. У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів, запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі! Ми маємо усвідомити, щоб цього не сталося більше з нашими дітьми, внуками, нашими правнуками, повинні бути єдині у творенні нашої Української національної держави, тверді та свідомі у своєму виборі. Сьогодні складаємо співчуття нащадкам, родинам загиблих. Нехай Господь Бог прийме їхні душі до Царства Божого, а нас укріпить у вірі, надії, любові.
Бажаю, щоб на столі українців завжди був хліб і до хліба, щоб ніколи у наших дітей не бачити голодних очей, щоб дитинство їх було щасливим і ситим, щоб наші люди завжди мали достаток, а держава була могутньою, процвітаючою і з високим рівнем добробуту.
Світла пам’ять безвинно загиблим!
З повагою ? міський голова Франц СКРИМСЬКИЙ
