Чи потрібна громаді лікарня, або як питання передачі медичного обладнання стало питанням політичним та популістичним…
Важливим питанням протягом останніх місяців в громаді та й в цілому в районі постало: «бути чи не бути Полонській районній лікарні ім. Н.С.Говорун», чи збережеться функціонування районної лікарні на фоні проведення медичної реформи.
Конституція України визнає життя й здоров’я громадян найвищою соціальною цінністю. А проведення медичної реформи на рівні держави є однією із очікуваних українськими громадянами реформ, яка має докорінно змінити систему охорони здоров’я і передбачає багато значних перетворень у сфері надання медичних послуг громадянам.
Головною ознакою країни з високим рівнем розвитку є кількість її населення із середньою тривалістю життя. І не треба підводити багато підсумків щоб побачити стійкий, тривалий та непорушний зв'язок між такими поняттями як стан і рівень медичного обслуговування та середня тривалість життя. Оскільки медична система нашої країни була успадкована від Радянського Союзу, і наслідком цього були величезні грошові витрати на неї, що призвело до зміни виду фінансування даної сфери. Хоча кільком пострадянським країнам і вдалось перейти на ринкову модель медицини, Україні не вдавалося здійснити це протягом 25-ти років. Із 21-го законопроекту, якими пропонувалося запровадити страхову медицину, жоден не був підтриманий. Саме тому Уряду не залишилось нічого іншого як відразу перейти до дій. Зміни мали бути поступовими. 
Першою ланкою у структурних змінах була первинна медико-санітарна допомога. Більшість із нас уклала угоди із своїми сімейними лікарями, змінилася система оплати праці медичного персоналу. Більш болісною видалася реформа вторинної ланки, яка вже іде до завершення.
Ми усі пам’ятаємо, що медична реформа передбачала створення у кожній області госпітальних округів. На Хмельниччині їх мало бути три – Кам’янець-Подільський, Хмельницький та Шепетівський, до якого повинен був належати і наш Полонський район.
В результаті створення госпітальних округів, наша лікарня мала бути приєднана до Шепетівського госпітального округу, і відповідно все майно, яке мала лікарня не залишилося б не те, що за лікарнею, але й в районі взагалі, не кажучи про громаду. Право на життя мали ті районні лікарні, у яких була хороша матеріально-технічна база. На жаль про нашу лікарню цього не скажеш. І вже тоді постало питання: швидко зміцнювати матеріально-технічну базу лікарні чи перетворити її у хоспіс або центр надання паліативної допомоги?
Ще у жовтні минулого року депутати міської та районної ради мали спільну думку із цього приводу. Спочатку за ініціативою головного лікаря керівництво міської ради звернулося до районної ради із пропозицією передати право засновника діагностичного центру до районної ради. На сесії районної ради було ухвалено рішення про звернення до депутатів міської ради про передачу право засновника діагностичного центру до районної ради. Наголошуємо лише право засновника (передача права засновника зберігала діагностичний центр у своєму так званому первісному існуванні, тобто медичний заклад не втрачав би статусу юридичної особи, а подальші дії щодо самої юридичної особи діагностичного центру чи його ліквідація чи приєднання до лікарні вирішували б депутати районної ради).
Депутати міськради винісши рішення, надали дозвіл на передачу права засновника, але останнього кроку так і не було зроблено. З незрозумілих причин, чи необізнаності у законодавстві, чи бажання «просто насолити» міському голові чи головному лікарю, (здоровий глузд думати чому так сталося, не дає відповіді на такі запитання) депутати районної ради, які просили передати право засновника діагностичного центру до Полонської районної ради, не змогли прийняти відповідного рішення.
Питання бути чи не бути лікарні в районі залишилося відкритим. Тому керівництво громади, районної ради, лікарні, здійснивши аналіз функціонування трьох медичних установ на території району (а як нам відомо функціонують три медичні заклади, це Центр первинної медико-санітарної допомоги, районна лікарня і діагностичний центр), прийняло рішення про підсилення матеріально-технічної бази лікарні шляхом надання майна діагностичного центру в користування лікарні.
У читачів виникне питання, а навіщо було передавати майно? Чи не приховує якихось злочинних схем чи «деребан майна» керівництво міської ради? Такі питання лунали як на сесіях, так і на просторах інтернету. Дивуєшся тим людям, що ставлять такі питання. Так от, доводимо до відома усім нашим читачам і не тільки, що ніяких злочинних схем чи намірів немає, майно як було в громаді так і залишається. Також і фінансування повністю чи частково усіх медичних закладів здійснюється з бюджету об’єднаної громади.
Так, на підтримку закладів охорони здоров’я з бюджету об’єднаної громади профінансовано в 2019 році та за січень-квітень 2020 року 8 060 449 грн.
В розрізі медичних закладів: районна лікарня отримала 3 580 000 грн. при штатній чисельності 374 працівники, центр первинної медико-санітарної допомоги - 1 786 149 грн. при штатній чисельності 169 працівників, діагностичний центр - 2 694 300 грн. при штатній чисельності 13 працівників.
При цьому лікарі, які працюють в діагностичному центрі, за сумісництвом працюють і в лікарні. То чи є потреба утримувати два штати працівників та двох керівників медичних закладів, які по суті здійснюють одні і ті ж функції. Діагностичний центр, як окремий медичний заклад, при значному фінансуванні здійснює лише діагностику, а районна лікарня при недостатньому фінансуванні - і діагностику, і лікування.
Головне якісне надання медичних послуг не у вигляді однієї діагностики, як проводив центр, а й відповідного лікування, наявність саме місць для стаціонарного лікування, що може дати лише районна лікарня. А хіба не можливо в одному закладі одними і тими ж лікарями на майні саме Полонської об’єднаної територіальної громади провести те саме медичне обстеження громадян, і на зекономлені кошти від утримання трьох медичних закладів закупити інше вкрай необхідне медичне обладнання. Можливо, і це питання було б вирішено ще в минулому році депутатами районної ради. Але….. сталося так як сталося.
Тому Полонська міська рада об’єднаної територіальної громади на позачерговому пленарному засіданні 28 лютого 2020 року прийняла рішення про надання дозволу на передачу рухомого та нерухомого майна (приміщення, медичне обладнання, інвентар та інші матеріальні цінності) та передачу на безоплатній основі з комунального закладу Полонської міської ради комунального некомерційного підприємства Полонської міської ради «Консультативно-діагностичний центр Полонської міської ОТГ» на балансове утримання комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Полонської міської ради Полонської міської ОТГ».
В подальшому медичне обладнання з центру ПМСД мало б передатись в районну лікарню для використання.
На виконання рішення ради міським головою Францом Скримським було видано розпорядження про створення комісії щодо приймання-передачі майна медичного центру для центру ПМСД. Знаючи про наявність такого рішення та про подальше створення комісії, депутати міської ради Бобров О.А., Борозенна Л.Н. чомусь не заявили ні в усній, ні в письмовій формі про участь в роботі комісії. Ми знаємо, коли депутати «хочуть прийняти в чомусь участь», без нагадувань і звинувачень міського голови, «що начебто їх не повідомили». В склад комісії входила і секретар міської ради Сосун Л.А., головна особа після міського голови серед депутатів, яка відповідно до визначених законодавством функцій здійснює координацію роботи депутатів, та відповідно до розподілу обов’язків між міським головою, його заступниками, керуючим справами та секретарем ради спрямовує, координує і контролює роботу медичних закладів об’єднаної громади.
Комісія здійснила виїзд за місцем знаходження майна, провела його інвентаризацію, опис, склала відповідний акт приймання-передачі після проведеної інвентаризації. Тому залишилося лише як остання процесуальна дія на сесії міської ради затвердити акт приймання-передачі.
І з цього моменту питання передачі комунального майна, яке було попередньо детально вивчене відповідальними посадовими особами виконавчого комітету ради спільно з працівниками медичної галузі району та обговорене на засіданнях постійних депутатських комісій, стало політичним та популістичним…
Певна політична сила, до складу якої входить депутат Полонської міської ради Олександр Бобров в «коаліції» з депутатом міської ради Любов’ю Борозенною та депутатами Полонської районної ради Олексієм Бобровим та Олександром Мельником, заручившись підтримкою окремих «ображених медичних працівників», що не погоджувалися з вищезгаданим рішенням ради, та так званих «активістів» з числа мешканців громади, які до кінця не зрозуміли суті питання, сліпо, але активно ринулися на підтримку своїх депутатів-кумирів, розпочали широкомасштабну популістичну акцію, спрямовану на підтримку «ображених медичних працівників» та недопущення передачі майна медичного центру для центру ПМСД.
В хід пішли брудні та ганебні методи блокування роботи комісії щодо приймання-передачі майна, роботи пленарних засідань сесій, на яких вирішувалося питання затвердження акту приймання-передачі майна медичного центру для центру ПМСД. Це були прямі та безпідставні звинувачення і образи в бік міського голови, посадових осіб виконавчого комітету ради – членів комісії щодо приймання-передачі майна, депутатів міської ради, які підтримували рішення про дозвіл на передачу згадуваного комунального майна.
Депутат Олександр Бобров, під час проведення одного із позачергових пленарних засідань сесії міської ради, яке з урахуванням вимог карантину проводилось в онлайн режимі 15 травня 2020 року, в ході якого обговорювалось питання затвердження акту приймання-передачі майна медичного центру для центру ПМСД, по-хамськи, із застосуванням грубої фізичної сили пошкодив центральний серверний комп’ютер, який забезпечував проведення онлайн трансляції пленарного засідання ради, та заблокував подальшу роботу сесії.
В цей же час під стінами виконавчого комітету Полонської міської ради депутат Полонської міської ради Олексій Бобров підбурював мешканців громади, які зібралися, повіривши в неправдиві призови «коаліційних» депутатів та своїх «ручних активістів», до «штурму» приміщення виконкому, щоб зірвати роботу сесії.
Як реакція на хуліганські дії депутата О. Боброва міським головою були направлені відповідні звернення до прокуратури, відділення поліції та до голови постійної депутатської комісії міської ради з питань прав людини, законності, депутатської діяльності та етики для розгляду та надання правової оцінки його діям.
19 травня 2020 року під час наступного пленарного засідання сесії ради, яке проходило в малому залі Будинку культури з дотриманням вимог карантину, в ході обговорення питання затвердження акту приймання-передачі майна медичного центру для центру ПМСД депутат міської ради Любов Борозенна відкрито, явно та зухвало здійснювала прямий тиск на секретаря ради Ларису Сосун. Складалося враження, що депутат Л. Борозенна має неабиякий вплив на секретаря ради Л. Сосун, і сесію веде не секретар ради, а депутат Борозенна.
Депутат міської ради О. Бобров, виступаючи, наголошував на тому, що він, як голова постійної депутатської комісії з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності, промисловості, підприємництва, агропромислового комплексу та сфери послуг, не зміг взяти участі у роботі комісії щодо приймання-передачі майна медичного центру для центру ПМСД як член комісії за згодою, оскільки в той час був жорсткий карантин. А комісія, яка нараховувала у своєму складі 12 осіб не мала права працювати в умовах жорсткого карантину.
Нагадуємо депутату О. Боброву, що під час роботи комісії Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року було заборонено переміщення групою осіб у кількості не більше ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та проведення усіх масових заходів, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Обговорення питання переросло в «балаган», який вчинили присутні на сесії «стаціонарні ручні активісти», лунали безпідставні звинувачення та хамські образи в бік працівників виконавчого комітету ради, членів комісії щодо приймання-передачі майна, начальника юридичного відділу виконавчого комітету ради, депутатів міської ради та міського голови.
Як наслідок такого «демократичного» обговорення, рішення з цього питання не було прийняте, а депутат-кумир «ручних активістів» Л. Борозенна під їхні похвальні вигуки та оплески демонстративно, не дочекавшись закінчення сесії, вийшла із сесійної зали «в лаврах переможця» (щоправда «лаври переможця» осипались відразу на наступній сесії ради).
27 травня 2020 року, на підставі звернення голови постійної депутатської комісії міської ради з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку Юрія Вістяка, відбулося позачергове пленарне засідання міської ради з дотриманням вимог карантину, на якому рішення про затвердження акту приймання-передачі майна медичного центру для центру ПМСД було прийняте більшістю голосів депутатського корпусу ради. Але і під час цього пленарного засідання сесії ради знову не обійшлося без хамської поведінки тих самих «стаціонарних ручних активістів» та згаданих вище «коаліційних» депутатів.
Депутат районної ради О. Мельник, прямо у сесійній залі, відкрито, цинічно, в грубій формі почав погрожувати депутату міської ради Володимиру Новіцькому, який підтримав рішення, висловлюючи в слух такі фрази як «щоб я тебе в місці більше не бачив», «я тобі більше руки не подам» тощо. Тут явно прослідковується не демократичний та незалежний підхід при прийнятті рішень, а прямий тиск на депутата.
За ширмою демократів, патріотів та борців за долю простих людей часто ховаються цинічні, підступні та амбіційні особи, які будь-якою ціною намагаються дорватися до влади, очорняючи на своєму шляху своїх опонентів, вводячи в оману та використовуючи довірливих та за часту нерозбірливих звичайних громадян, які йдуть в них на поводу.
Шановні мешканці громади, просто тверезо та розсудливо придивіться до згаданих вище «яскравих персонажів» - як до вказаних депутатів, так і до їхніх «ручних активістів», хто вони є по життю і все стане для вас зрозумілим.
Виконавчий комітет міської ради ОТГ.
Своїми думками та враженнями щодо останнього голосування поділилися керівники окремих фракцій у міській раді.
Ми за збереження Полонської центральної районної лікарні.
Віталій Шпег, голова фракції ВО «Свобода» у міській раді:
- Ще у той час, коли визрівала ідея створення діагностичного центру, ми пропонували, щоб він був одним із структурних підрозділів чи то центральної районної лікарні, чи первинної медико-санітарної допомоги. Тоді до нашої думки не дослухалися, і зрештою заснували діагностичний центр як окрему одиницю. Депутати нашої фракції тоді таке рішення підтримали, бо було б безглуздо противитися поліпшенню медичного обслуговування мешканців громади.
Якщо ми вже говоримо про медичні заклади нашого району чи громади, то хотів би сказати наступне. Я є прихильником функціонування у громаді єдиного медичного закладу як би він не називався. І у ньому, на мою думку, мають бути чітко розділені обов’язки головного лікаря, який буде відповідати за лікування хворих, та директора, тобто менеджера, який буде займатися організаційними та господарськими питаннями.
Тепер скажу кілька слів щодо нашого позитивного голосування за затвердження акту прийому-передачі медичного обладнання із діагностичного центру до ПМСД. Це питання як депутати міської ради, так і громадськість обговорюють вже кілька місяців і трактують його кожен по-своєму. У соціальних мережах часто можна зустріти дописи про те, що міський голова і частина депутатів хочуть закрити діагностичний центр і звільнити лікаря Світлану Гумінську. Хочу запевнити, що це є неправдою. Знаю, що Світлана Андріївна користується заслуженим авторитетом у полончан. Таких спеціалістів ми маємо залишити у нашій громаді. Також мені відомо, що міський голова Франц Скримський запропонував їй особисто посаду у районній лікарні. Загалом ми проголосували за об’єднання діагностичного центру із центральною районною лікарнею, а дороговартісне медичне обладнання передали у ПМСД, яке є у міській комунальній власності. Це зроблено для того, щоб при будь-якій реорганізації районної лікарні це обладнання залишилося у нашій громаді. Щодо медичного персоналу діагностичного центру, то усім працівникам запропоновано робочі у районній лікарні, тобто при бажанні кожен може залишитися на своєму робочому місці. Перш ніж зважитися на такий крок, депутати нашої фракції зустрічалися із лікарями центру та лікарні. Більшість висловлювалася за зміцнення матеріально-технічної бази районної лікарні та її збереження. У нашому містечку не так багато кваліфікованих медичних спеціалістів. Всі ми добре знаємо, що лікарі працювали за сумісництвом і розривалися між діагностичним центром та лікарнею. За словами мешканців громади, через умови праці та рівень заробітної плати між центром і лікарнею була нездорова конкуренція, яка переросла у відкриту ворожнечу. Ми мали покласти цьому край, об’єднати ці два медичні заклади, щоб вони працювали як єдиний механізм. І найголовніше, щоб від цього мали користь усі мешканці громади.
На мою думку, це питання штучно роздмухано перед місцевими виборами, хтось хоче на цьому заробити собі прихильність виборців. Крім цього, у ньому присутні міжособистісні стосунки окремих місцевих політиків та керівництва міської ради. Дійшло навіть до того, що членам нашої фракції напередодні голосування неодноразово дзвонили «виборці» і казали як голосувати, інакше вони не будуть підтримувати нашу політичну силу на майбутніх місцевих виборах. Тобто на нас чинився певний тиск. Хочу зазначити, що ми прийняли зважене рішення і готові за нього відповідати. Підтримавши таке рішення, ми у першу чергу поліпшили матеріально-технічну базу нашої лікарні, що суттєво зміцнить її позиції під час проведення медичної реформи. По-друге, такий крок дозволить зекономити видатки місцевого бюджету, які зрештою, можуть піти на вирівнювання заробітної плати медичним працівникам. І третє, це дозволить зняти напругу між медичними працівниками.
Юрій Вістяк, голова фракції Аграрної партії у міській раді:
- Протягом трьох місяців ми вивчали цю ситуацію, з цього приводу надавали інформацію голови райдержадміністрації та районної ради, керівники обласних департаментів. Із цього можна зробити висновок, що до такої ситуації із нашим діагностичним центром призвела сама медична реформа. Всі ми добре пам’ятаємо, що ще рік тому, згідно медичної реформи, у кожній області мали утворитися госпітальні округи. На Хмельниччині мало бути три округи: Кам’янець-Подільський, Хмельницький та Шепетівський. За таких умов та вимог до районних лікарень, були великі шанси через слабку матеріально-технічну базу взагалі втратити нашу ЦРЛ ім. Н.С. Говорун. Невже жителям нашого району було б зручно за наданням медичної допомоги їздити за 50 кілометрів? У нас є вже подібна практика, коли ми позакривали наші дільничні лікарні, хіба від того виграло сільське населення? Уявіть собі, що у Шепетівку з’їдуться на лікування жителі з кількох районів, хіба будуть там вільні місця для лікування хворих? Тому, коли планувалося створити Шепетівський госпітальний округ, до якого мала б увійти наша ЦРЛ, було логічним відкриття діагностичного центру як міської комунальної власності. Це було підтримано депутатами для того, щоб те дороговартісне медичне обладнання, придбане у центр, за будь-яких умов залишилося у нашій громаді. Зараз точаться розмови за чиї кошти було придбано це устаткування і чия заслуга у створенні там належних умов. Хочу, щоб усі знали, що сучасне медичне обладнання тоді придбали за кошти державного бюджету, а посприяв у цьому колишній народний депутат Роман Мацола. Решта дотичних посадовців лише виконувала свої посадові обов’язки. Так, був створений хороший сучасний діагностичний центр і він нікуди не дівається. Ми повинні зробити усе від нас залежне, аби зберегти нашу лікарню. Нові умови фінансування медичних установ, коли лікувальні заклади за надані послуги отримують кошти на заробітну плату від Національної служи здоров’я України, показали, що цих коштів недостатньо. Основний тягар з фінансування лікарні може лягти на бюджет громади. Можливо ми зараз бачимо проміжний етап медичної реформи, але не може так бути, щоб лікар, який виписує направлення на обстеження чи лікування, отримував приблизно 20 тис. грн, а той, що лікує – 6 тис. грн.
Негативні моменти паралельного функціонування діагностичного центру і районної лікарні ще й були у суміщенні посад вузькопрофільних лікарів. До прикладу, кардіолог перейшов з лікарні працювати у центр, а бувають випадки, коли його допомога потрібна після 17.00, що тоді робити хворому? Добре, якщо він доживе до ранку. Те саме стосується і лікаря-узіста. Прекрасно, що у нас у громаді є таке сучасне обладнання і ми повинні його використовувати на всю потужність. Повірте, немає нічого поганого у тому, що діагностичний центр і районна лікарня будуть діяти як єдине ціле. Це вгамує штучно підігріті пристрасті навколо цього питання. Чому штучно? Тому що, наші місцеві «політичні діячі» за будь-яку ціну хочуть дискредитувати міського голову, інших депутатів, заробити собі бали напередодні виборів до місцевих рад через дешевий політичний піар. Думаю, що ті полончани, які користуються соціальними мережами, зустрічали інформацію, розповсюджену «політичними діячами», про те, що відкрита кримінальна справа проти посадових осіб Полонської міської ради ОТГ за фактом придбання апарату ультразвукової діагностики. І ніби першоджерелом цієї інформації є прокуратура. Але коли зайти сайт прокуратури, то там написано, що кримінальну справу відкрито проти представників підприємства, яке продавало цей апарат. Це різні речі. Далі окремі депутати уже на сесії перед нечисленними активістами розповідають, що міський голова руками депутатів хоче закрити діагностичний центр, щоб таким чином позбутися кримінальної справи. Ось вам маніпуляція на лице. Ще окремі депутати підводили до думки, що 167 тис. грн не є великими коштами для громади і можна й надалі його утримувати за кошти місцевого бюджету. Перш за все, у теперішніх умовах ці кошти ще мають надійти. Крім цього, наскільки я розумію, бюджету міської ради доведеться закривати «дирку» із заробітної плати працівників районної лікарні у розмірі трьох мільйонів гривень.
Ще раз повторюся, більшість депутатів, а це 22 із 25, при прийнятті цього рішення керувалася здоровим глуздом і діяла в інтересах жителів громада. Своїми діями ми підсилили районну лікарню сучасним медичним обладнанням, дали змогу ефективніше його використовувати і зменшили навантаження на бюджет громади. Усім працівникам центру нададуть можливість працевлаштуватися у центральній районній лікарні. Хіба для професійного медика принципово як буде називатися його заклад? Основне, що всім працівникам центру нададуть можливість працевлаштуватися і вони будуть користуватися цим самим обладнанням. Хочу запевнити, що через прийняте нами рішення жодних незручностей у медичному обслуговуванні жителі громади не відчують.
