Цегляний велетень над Хоморою: історія водяного млина у Полонному

У самому серці Полонного, на березі річки Хомори, височіє одна з найцікавіших пам'яток промислової архітектури кінця ХІХ - початку ХХ століття - водяний млин. Попри свій поважний вік і численні перебудови, ця споруда й сьогодні привертає увагу своєю монументальністю та своєрідною красою, нагадуючи про часи, коли млини були невід'ємною частиною економічного життя українських містечок.

На початку ХХ століття  місто Полонне було власністю панів Карвіцьких. Полонщину отримав Франчішек Карвіцький (1843-1900), одружений на Наталії Франковській. Їх син Ян Дунін-Карвіцький був останнім власником Полонного дореволюційних подій 1917-1920 років.

Карвіцькі розвивали торгівлю і в 1901 році почали будувати млини по виробництву високоякісного борошна, яке експортувалось на зовнішні ринки.

Фото. Водяний млин

Триповерхова цегляна будівля зведена в еклектичному стилі раціонального напряму, відомому як «цегляний стиль». Його характерними рисами є стриманість декоративного оздоблення та виразність самої цегляної кладки. Саме тому фасади млина справляють враження гармонійного поєднання функціональності й архітектурної довершеності. Темно-теракотові цегляні перемички, декоративний міжповерховий пояс, ритмічне чергування лопаток і вікон створюють виразний образ промислової споруди, що не поступається красою багатьом цивільним будівлям свого часу.

Разом із головною спорудою до наших днів збереглися дві історичні складські будівлі, виконані в тих самих традиціях промислової архітектури. Їхній стриманий вигляд доповнює ансамбль млинового комплексу, який є одним із небагатьох історичних виробничих об'єктів, що вцілів у центральній частині Полонного.

Млин функціонував до 2003 року. У цій будівлі було основне виробництво борошна в місті потужністю 120 тон на добу і споживало 15 тис. кВт/год. На сьогодні млин не використовується за призначенням.

На жаль, час не був поблажливим до цієї культурної спадщини. Частину вікон і дверей закладено, а численні прибудови, здійснені у пізніші роки, значно змінили первісний вигляд будівлі, особливо з боку дворового фасаду. Проте навіть попри ці втручання млин не втратив своєї історичної цінності та архітектурної виразності.

Сьогодні водяний млин є не лише важливим свідченням розвитку промисловості Полонного, а й вагомою складовою історичного середовища міста. Його величний силует і досі формує панораму центральної вулиці та нагадує мешканцям про промислове минуле рідного краю. Саме такі споруди допомагають відчути нерозривний зв'язок поколінь, усвідомити цінність історичної спадщини та передати її майбутнім поколінням.

Наказом управління культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації від 28 лютого 2013 року № 65-н Водяний млин було внесено до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини за видом «архітектура».