Cвинцева грамота
Восени 2021 року архітектурно-археологічна експедиція Науково-дослідного центру Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України під керівництвом Павла Нечитайла проводила археологічні дослідження на території приватної садиби по вулиці Замковій у місті Полонне Шепетівського району Хмельницької області.
Місце розкопок розташовувалося в межах давньоруського поселення — одного з двох, що свого часу складали територію літописного міста Полонного. Площа розкопу становила 200 м².
Фото. Місце розкопок
Археологи дослідили, ймовірно, периферійну частину посадської забудови XII століття. Окрім кількох господарських споруд давньоруського часу, було виявлено археологічні об'єкти різних історичних періодів — VIII–IX, XIII–XV та XVII–XVIII століть.
Під час дослідження поховання післямонгольської доби учасник експедиції Дмитро Тимчук помітив під ним контури більш раннього об'єкта — невеликої заглибини на рівні культурного шару XII століття.
Згодом з'ясувалося, що це залишки відкритого вогнища діаметром близько одного метра, заповненого деревним вугіллям та уламками керамічного посуду кінця XI — першої половини XII століття.
Саме у ґрунті, що перекривав вогнище, археолог звернув увагу на непримітний шматочок металу, вкритий землею. Після первинного очищення стало зрозуміло, що знахідка є надзвичайно
Фото. Свинцева грамота одразу після її виявлення
рідкісною. Це була свинцева пластина, згорнута у п'ять обертів і повністю вкрита давніми написами.
Уже під час перших оглядів дослідникам вдалося розпізнати слово «Київ», що підтвердило виняткову цінність знахідки. Через значні деформації, тріщини, часткову мінералізацію металевої основи, щільні корозійні нашарування, перемішані з ґрунтом, грамота перебувала в незадовільному стані. Тому прочитати текст повністю було неможливо без складної реставрації.
Реставраційні роботи виконав Віктор Голуб. Йому вдалося очистити пластину від бруду та продуктів корозії, а головне — безпечно розгорнути свинцевий сувій. Після реставрації стало можливим прочитати тексти, нанесені з обох боків пластини розміром 11,3 × 2,2 × 0,25 см.
Текст проглядався не лише на зовнішній, а й на внутрішній стороні пластини, тобто на ній було два листи. Напис був видряпаний гострим твердим предметом. Це кириличні літери розмірами 0,5‒0,7х0,4‒0,5 см у шість рядків (по три з кожного боку).
Текст грамоти складається з понад 130 кириличних знаків. Повністю збереглися 112 літер, частково — 11, ще 8 були реконструйовані дослідниками. У результаті вдалося виокремити 34 слова, які складають шість речень.
Особливістю знахідки є те, що тексти нанесені з обох боків пластини. На зовнішньому боці міститься службове розпорядження людини на ім'я Хитр своїм підлеглим — Мічу та Гирлу. Автор наказує їм разом зібрати худобу, після чого Гирл мав самостійно відвести її до Києва.
Фото. Зовнішній бік грамоти
На зворотному боці записано особисту приписку до Міча. У ній повідомляється про тяжку хворобу його матері. Автор повідомлення, на ім'я Дорож, зазначає, що раніше безуспішно намагався передати цю звістку, і закликає Міча якнайшвидше повернутися додому.
Фото. Зворотний бік грамоти
Історичний контекст надає цьому документу особливої ваги. Вже у X столітті Полонне було значним містом Київської Русі. Після запровадження християнства князем Володимиром Великим у 988 році місто було передане на утримання Десятинної церкви в Києві й мало сплачувати їй десятину. Саме тому не виключено, що худоба, про яку йдеться у грамоті, могла бути частиною цього церковного податку.
Зміст написів дозволяє впевнено віднести знахідку до категорії приватних давньоруських листів — аналогів відомих берестяних грамот Новгорода, Пскова, Смоленська, Вітебська, Старої Руси та Звенигорода на Львівщині. Водночас полонська свинцева грамота є унікальною пам'яткою писемності, яка відкриває нову сторінку в історії писемної культури Київської Русі та свідчить про існування на українських землях ще одного способу повсякденного листування понад вісім століть тому.
До відкриття в Полонному в Україні були відомі лише три давньоруські грамоти, виконані на бересті. Полонська знахідка стала першою свинцевою грамотою, знайденою на території України. Її датують серединою XII століття, тобто вона була написана приблизно за сто років до монгольської навали.
Сьогодні ця знахідка є не лише найдавнішою свинцевою грамотою, виявленою в Україні, а й одним із найважливіших археологічних відкриттів останніх років, що істотно розширює наші знання про побут, господарство, комунікацію та писемну традицію населення Київської Русі.
У науковому щорічнику «Археологічні дослідження в Україні 2022», виданому Інститутом археології Національної академії наук України, опубліковано статтю «Дослідження в Полонному в 2021 р. та знахідка свинцевої грамоти ХІІ ст.» авторів П. Нечитайла, Д. Тимчука, О. Омельченка, А.Корвіна-Піотровського, Т. Бобровського, А. Бардецького, В.Голуба та В. Мегея.
Стаття розміщена на сторінках 294–303 видання. Саме в ній детально висвітлено результати археологічних досліджень у Полонному, проведених у 2021 році, а також обставини виявлення унікальної свинцевої грамоти ХІІ століття — однієї з найважливіших археологічних знахідок останніх років в Україні.
Ознайомитися з електронною версією збірника можна за посиланням:
